в означеннях
Тлумачення, значення слова «крикун»:

КРИКУ́Н, а, чол.

1. Той, хто часто кричить; горлань. — Он який крикун вистрибує! — переводила [Пистина Іванівна] очі на сина (Панас Мирний, III, 1954, 191); І тут нараз яка ж зміна! Замість шаленого крикуна просто хлопчик-душка (Іван Франко, IV, 1950, 458);
//  Сварлива людина. За старшого над людьми тут ротмістр Гессен, крилун і грубіян з німецьких колоністів (Олесь Гончар, II, 1959, 354).

2. перен., зневажл. Галасливий фразер; базіка. Буває так між нами: Хто робить — той мовчить, а вірять Крикунам (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 142); Крикуни.. кричали: «Вірш, слізьми що напоєний, Є негарний» (Іван Франко, XIII, 1954, 436); Демагоги й крикуни.. намагаються ширити нігілістичні погляди на радянську літературу (Про багатство літератури, 1959, 75).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 345.

Коментарі (0)