КРИСА́НЯ, і, жін., діал. Капелюх, бриль. Юра, натискаючи крисаню на чоло, прискореним ходом.. погнав далі (Іван Франко, IV, 1950, 421); Марусяк зняв крисаню і низько кланявся господині (Гнат Хоткевич, II, 1966, 75); Хлопчик у зеленій крисані з квіткою, у вишиваній сорочці безтурботно змахнув коновкою (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 22).