КРИСА́ТИЙ, а, е. Який має широкі криси (про капелюх, бриль і т. ін.). Лице [пані Міхонської] прихилилося близесенько до Борисового, її капелюх скинув у нього крисатий капелюх з голови (Іван Франко, III, 1950, 431); Усе це були.. статечні ґазди в крисатих капелюхах та з люльками в зубах (Олесь Гончар, III, 1959, 323).