КРИ́ТИКА, и, жін.
1. Розгляд і оцінка когось, чогось
із метою виявлення та усунення вад, хиб. Оперта на
тих двох авторитетах [церковній і мовній традиціях],
мусила література [в Галичині] стати кастовою,
зректися всякого поступу, всякої критики (Іван Франко, XVI, 1955,
38); Напруження минуло, зате знов почалася
критика, знов почали пропонувати Юрчикові брати
отаманство. Говорили одверто, не звертаючи уваги на те,
що Марусяк сидить тут же і що кожне таке слово
гірше ножа його крає (Гнат Хоткевич, II, 1966, 226); Член
партії повинен.. розвивати критику і самокритику,
сміливо викривати хиби і добиватися їх усунення (Статут
КПРС, 1961, 4); [Мартиненко:] Знаєте, здорова
критика мов цілюща вода (Захар Мороз, П'єси, 1959, 198);
// розм. Вказівка на вади, хиби. Критикували на
шкільних комсомольських зборах, але до неї якось і
критика не липне (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 33);
// розм.
Негативне судження про щось. Паничі
переморгувалися межи собою, але ніякої критики вголос не
вимовляли (Леся Українка, III, 1952, 674).
♦ Голобельна критика див. голобельний; Затиск
критики див. затиск; Затискати (затискувати,
затиснути) критику див. затискати; Наводити (навести)
критику; Піддавати (піддати) критиці — критикувати.
[Писар:] Покажіть вірші, я зараз наведу критику
(Володимир Самійленко, II, 1958, 146); Співати не пристане сам [Сава
Петрович], послухає тільки, а потім критику наведе:
мовляв, поганих.. пісень співають (Андрій Головко, II, 1957,
192); Захищаючи інтереси трудящих, революційний
демократ Писарєв піддав всебічній критиці тодішні
економічні і політичні російські відносини (Наука і життя,
12, 1958, 50); Не витримувати критики див.
витримувати; Понад усяку критику — позбавлений будь-яких
вад, недоліків. Усім хлопець подобався дуже.. Більше
за те — був понад усяку критику (Андрій Головко, I, 1957,
278).
2. Літературний жанр, завданням якого є розгляд, тлумачення та оцінка літературних, мистецьких або наукових творів. Читав [Іван] усе, що потрапляло до рук: художню літературу, критику, публіцистику (Петро Колесник, Терен.., 1959, 155); Літературна критика; Театральна критика.
3. Збірн. до критик 1. Таке обмеження [селянською тематикою] сфери творчості не раз підкреслювалось не тільки критикою, але й інтелігентним читачем (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 239); Гостро негативна оцінка, що її зазнали від критики перші мої.. твори, змусила мене замислитись над подальшими шляхами моєї творчості (Олесь Донченко, VI, 1957, 582).
4. заст. Критична стаття. — Чи ж осли не пишуть критик? Чи комедії не грають Мавпи? (Леся Українка, IV, 1954, 144).