в означеннях
Тлумачення, значення слова «кривджений»:

КРИ́ВДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до кривдити. [Жандарм:] Я полюбив отсю бідолаху, Анну, сироту.., кривджену нелюдами-братами (Іван Франко, IX, 1952, 143); Навіть гнані, упосліджені і кривджені Пірат, Полкан та Дзвоник відчули в цій новій дівчині лагідну та жалісливу натуру (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 30);
//  кривджено, безос. присудк. сл. Нащо ж його стільки кривджено, що вже й терпець увірвався чоловікові? І пограбували, і в тюрму закинули, й по етапу тягали (Борис Грінченко, II, 1963, 452).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 339.

Коментарі (0)