Словник української мови

КРИВОЛІНІ́ЙНИЙ, а, е, спец. Який становить криву лінію. Траєкторія руху тіла може бути прямолінійною і криволінійною (Курс фізики, I, 1957, 14); Основне призначення фрезерних верстатів — обробляти деталі з криволінійним контуром (Столярно-будівельна справа, 1957, 144);
//  Утворюваний кривою лінією. Криволінійна поверхня.
▲ Криволінійний рух — рух, що здійснюється по кривій; непрямолінійний рух. Всякий криволінійний рух є складним рухом (Курс фізики, II, 1956, 5).