в означеннях
Тлумачення, значення слова «кривий»:

КРИВИ́Й, а, е.

1. Непрямий, вигнутий, покручений. Блискають шаблі, миготять криві турецькі ятагани (Нечуй-Левицький, III, 1956, 307); Криві стежки вились по каменистій спадині (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 392); Чумацький Шлях простягався у вічність двома велетенськими кривими коліями (Олександр Довженко, I, 1958, 307).
 Кривий танець — старовинний український весняний гуртовий танок; коло (див. коло 6). — Беріться у хрещика, у ворона, поведем кривого танця (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 425).

2. у знач. ім. крива, вої, жін., мат. Непряма лінія. До складу дискримінантної кривої можуть входити обвідна, геометричне місце особливих точок і окремі лінії сім'ї (Курс. мат. анал., II, 1956, 101).
Замкнена (замкнута) крива лінія див. замкнений.

3. у знач. ім. крива, вої, жін. Лінія, якою графічно зображують співвідношення кількісних показників якого-небудь процесу. Крива виробництва молока невпинно підноситься завдяки зміцненню та удосконаленню кормової бази (Хлібороб України, 11, 1964, 4).

4. Який характеризується несиметричністю; перекошений, викривлений. Глянув же я на себе в дзеркало, так батечки! ..і рот кривий, і щоки позападали (Олекса Стороженко, I, 1957, 121); Криві ворота.. неприязно кинулись у вічі й образили Грицькову хазяйливу натуру... (Панас Мирний, I, 1949, 278); Я ж такий сумний і ніяковий, і у мене каблуки криві (Володимир Сосюра, I, 1957, 207).
Крива усмішка; Кривий усміх — нещира, вимушена або презирлива усмішка. — Посватав! узяв добро! — шипіла вона [Маланка] з кривим усміхом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 30); Кілька кроків він ішов мовчки з тою ж кривою усмішкою, застиглою на губах (Андрій Головко, II, 1957, 518); Криве дзеркало: а) дзеркало, що дає неправильне зображення; б) (чого) спотворення чогось; Кривий на одне око — сліпий на одне око; одноокий. За ним їхали Мартин з своїм братом, кривим на одне око (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 283); Кривим оком дивитися (поглядати і т. ін.) на кого — що — підозріло, з неприязню дивитися на кого-, що-небудь, ставитися до когось, чогось. На козацьку Україну кривим оком поглядали (Словник Грінченка); Кривий погляд — підозрілий, неприязний погляд. На криві погляди він волів не зважати (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 209).

5. Який має одну ногу пошкоджену або коротшу від другої; кульгавий. В жалю, в сльозах і гіркім смутку Богиня [Венера] сіла в просту будку, На передку сів Купидон; Кобила їх везе кривая (Іван Котляревський, I, 1952, 217); За ним [хлопчиною] щосили гнав старий, кривий на одну ногу садівник (Іван Франко, II, 1950, 101); Кривий швець приволік дволемішний плуг (Петро Панч, В дорозі, 1959, 31).

6. перен., розм. Те саме, що хибний; неправильний (у 2 знач.), помилковий. Він тепер соромився.. тієї кривої стежки, якою він думав дійти до щастя (Панас Мирний, I, 1949, 363); Згадаймо, браття, кождий крок кривий, всі помилки, що важко промайнули (Іван Франко, XIII, 1954, 80); Марку шевському тяжко давалося життя. На кривих манівцях, якими рясніли сорок п'ять прожитих ним років, йому траплялося всього: і удач, і зривів, і раптових поворотів (Юрій Бедзик, Альма.., 1964, 79).
Криве слово: а) несправедливе, образливе слово; заперечення. [Маруся:] Ні одного кривого слова я від нього не чула (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 275); б) нещира, лицемірна мова. — Не по правді сказав ти се, боярине... Бач, сонце.. закрило своє ясне лице, щоб не слухати твоїх кривих слів! (Іван Франко, VI, 1951, 47).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 339.

Коментарі (0)