в означеннях
Тлумачення, значення слова «кривити»:

КРИВИТИ, кривлю, кривиш; мн. кривлять; недок., перех.

1. що. Те саме, що викривляти 1. Лице — сухе і чорне — тремтить, .. страх його кривить та корчить... (Панас Мирний, I, 1954, 360); Дивляться: чоловік криве дерево направляє, а рівне кривить (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 42).
Кривити губи (рота, уста): а) робити гримасу, виражаючи незадоволення, презирство. Юра.. виструнчується, презирливо кривлячи губи набік (Юрій Смолич, II, 1958, 50); б) ставитися до кого-, чого-небудь зневажливо, з презирством. Вона ходила змалку на завод І на хліб свій чорний не кривила рот (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 205); Кривити душею див. душа; Кривити очима — скоса поглядати. Зсутулюючись він обережно і пильно кривить очима на склянку (Михайло Стельмах, I, 1962, 194).

2. кого, перен., розм. Те саме, що передражнювати: перекривляти. На Христю — як насіло: не було такого двору, з якого вона, вийшовши, не кривила хазяїв (Панас Мирний, III, 1954, 42); Він кидав на дівчат груддям.., кривив їх, висунувши язика (Степан Васильченко, I, 1959, 154).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 340.

Коментарі (0)