в означеннях
Тлумачення, значення слова «криза»:

КРИ́ЗА, и, жін.

1. Різка зміна звичайного стану речей; злам, загострення становища. Ваша справа ще молода, а вже мусила різні кризи перебувати (Леся Українка, V, 1955, 59); Лист до Проскурових не тільки не послабив кризи, а ще більше її ускладнив (Іван Ле, Право.., 1957, 232); В лекціях і диспутах точаться дискусії фахівців театральної справи про кризу театру (Василь Еллан, II, 1958, 171).
Душевна криза — гостре невдоволення собою, своєю діяльністю. Письменник [М. Коцюбинський] залишає Тиховича в стані душевної кризи, після якої мусить настати остаточний розрив з старими ілюзіями (Історія української літератури, I, 1954, 612).

2. В економіці капіталістичного суспільства — періодичне перевиробництво товарів, що призводить до різкого загострення всіх суперечностей економіки країни: до скорочення виробництва, розладу кредитних і грошових відносин, банкрутства фірм, масового безробіття і зубожіння трудящих мас. — Криза, що почалась минулого року в капіталістичних країнах, .. припинила роботу чи не в усіх отих «кращих» лабораторіях (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 132); Не стало панів, зникла криза, пропало безробіття (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 82); Господарча криза; Промислова криза.

3. мед. Переломний момент під час хвороби, після якого стан хворого відразу поліпшується або погіршується; характеризується відповідно раптовим зниженням або підвищенням температури тіла. Чотирнадцятий день минув передучора від часу, як моя мати лягла в постіль.., криза минула щасливо (Ольга Кобилянська, III, 1956, 206); Перед світанком у хворого відбулася криза, йому стало легше (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 72).

4. Гостра нестача чого-небудь. Паливна криза.
Ідейна криза — знецінення ідей, що склалися в певному суспільному середовищі, політичній течії тощо, яке супроводжується ідейним розладом серед колишніх однодумців, хитаннями, пошуками нових ідей і т. ін.; Політична криза — політичне становище, яке характеризується різким загостренням класової боротьби трудящих проти панівної експлуататорської верхівки й неспроможністю останньої керувати суспільством. Всяка революція (на відміну від реформи) сама по собі означає кризу і дуже глибоку кризу, як політичну, такі економічну (Ленін, 30, 1951, 309); Урядова криза — у буржуазних країнах — зміна уряду в зв'язку з утратою підтримки з боку парламенту.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 343.

Коментарі (0)