в означеннях
Тлумачення, значення слова «кучугура»:

КУЧУГУ́РА, и, жін.

1. Невелика полога гора; горб. За містом впевненою рукою Михайло Михайлович скерував човна до берега, і вони швидко зійшли на високу, зарослу травою, піскову кучугуру (Леонід Смілянський, Пов. і опов., 1949, 45); Береги далеко. Правий — гори, кучугури і переярки в лісах. Лівий — мілини, пісок, верболози (Юрій Смолич, II, 1958, 44);  * Образно. В кучугурах хмар заплескалась сіра світанкова смуга (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1948, 114).

2. розм. Те саме, що купа 1. Вітер вив, мов дикий звір, і, змітаючи цілі кучугури снігу, підіймав їх догори, до білих хмар, що низько повисли над землею (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 31); Вутанька внесла знадвору в'язку свіжої соломи.. Хлопець, здається, цього тільки й ждав: стрибнув десь згори просто в золоту кучугуру (Олесь Гончар, II, 1959, 161); Оглядав [Молокан] пожвавлені чайхани, розкриті від росяних циновок кучугури динь та кавунів (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 338).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 424.

Коментарі (0)