КУДОВЧИТИ, чу, чиш, недок., перех., розм. Те саме, що кошлатити; куйовдити (у 1 знач.), патлати. Нервово кудовчить [Микита] шевелюру, обсмикується (Яків Мамонтов Тв., 1962, 238); Сердито кудовчив [Марко Іванович] у жмені свої розпатлані вуса (Яків Баш, Надія, 1960, 468).