в означеннях
Тлумачення, значення слова «кухоль»:

КУ́ХОЛЬ, хля, чол.

1. Металева або череп'яна посудина з ручкою для пиття. Гаїнка подавала йому тремтячою рукою води. Підводила йому голову, він на хвилинку припадав смажними устами до кухля (Борис Грінченко, II, 1963, 481); Неосудний налив йому в кухоль окропу, вкинув туди маленький дрібочок сахарину (Іван Микитенко, II, 1957, 322);
//  чого. Кількість чого-небудь, що вміщується в такому посуді. [Кирило:] Адже розказував якийсь чоловік, що десь-то та хтось-то усіх ховрахів повиливав на своїм наділі; а сусіда його, каже, навіть і кухля води не збавив: на божу волю здався (Марко Кропивницький, II, 1958, 11); Гостинні гуцули завжди ладні поділитися шматком хліба і кухлем квасного молока (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 266).

2. Велика склянка з вушком для пиття пива та інших напоїв. Кабаре! які там дива! Знову казка чарівна... І за повним кухлем пива Чарівніша ще вона (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 340); Саме найкраще — то лимонад: скляний великий кухоль, а в ньому палає цілий Везувій (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 241);
//  заст. Оздоблений глиняний посуд для пиття напоїв. Ой, візьмемо, панібрате, Старі кухлі полив'яні, Горілкою наливані (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 57); Праворуч, в глибині камін..; на каміні оригінальні кухлі і чималий старосвітський дзиґар (Леся Українка, II, 1951, 6);
//  Кількість напою, що вміщується в такому посуді. Не важко було вгадати, що суддя навіть хильнув собі десь у шинку кухоль-другий з приятелем (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 379).

3. рідко. Висока округла посудина з вузьким верхом і ручкою. Рядок струнких дівчат, ..з високими кухлями на плечах, оживляв кам'яну пустелю (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 392); І ви [прощайте], запінені потоки, Картвельські зорі уночі, І ти, горянко чорноока, Із повним кухлем на плечі! (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 25).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 421.

Коментарі (0)