в означеннях
Тлумачення, значення слова «кукурікати»:

КУКУРІ́КАТИ, кукурікаю, кукурікаєш і рідко кукурічу, кукурічеш, недок.

1. Видавати звуки «кукуріку» (про півня). Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 103); Вражий півень, як живий — тільки не дзюбне! Прокинусь — в уха кукурікає (Марко Вовчок, VI, 1956, 293); Кукурікає півень, злетівши на паркан, нагадуючи людям, що пора вставати (Василь Минко, Повна чаша, 1950, 50).

2. перен., розм. Не маючи іншого виходу, перебувати десь, очікуючи кращих обставин, умов. Одного разу вівчарками зацькував [Густав Софію], на кам'яну бабу загнав — мусила з годину там кукурікати... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 328); Рольф за давньою звичкою мерщій поставив носок чобота у щілинку між дверима й порогом. А то ще роздумає й хряпне дверима перед самісіньким носом. Кукурікай тоді (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 231).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 388.

Коментарі (0)