в означеннях
Тлумачення, значення слова «кулачок»:

КУЛАЧО́К, чка, чол.

1. Зменш.-пестл. до кулак 1. Мелашка.. неначе боролася з здоровою діжею, тикаючи в тісто маленькими кулачками та тонкими руками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 323); Подоївши вівці, зайшла [Катря] в хату малому вечеряти дати. А він спить уже: приткнувся на голому полу, кулачок під голову (Андрій Головко, II, 1957, 199);  * У порівняннях. У тому мороці, їй здається, стоїть біля неї невеличка дівчинка, личенько як кулачок, а очі як зірочки (Панас Мирний, III, 1954, 302).
Тримати в [залізному] кулачку — те саме, що Тримати в кулаку (кулаці) (див. кулак). Санінструктор штабу Леночка Перова.. тримала в залізному кулачку лазневу справу (Юрій Яновський, II, 1954, 7).

2. спец. Те саме, що кулак 3. Щоб запобігти вібрації й забезпечити нормальні умови роботи різця, відрізувати заготовку [деталі] найкраще по можливості ближче до кулачків патрона (Різальні інструменти.., 1959, 51).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 390.

Коментарі (0)