в означеннях
Тлумачення, значення слова «кульбака»:

КУЛЬБА́КА, и, жін., заст. Сідло. За тиждень вернувся [батько] і привіз хлопчика на кульбаці, літ дев'яти (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 18); Слуги виносять із сусідньої кімнати оружжя, мечі, кульбаки, ратища і подають Гостомислові (Іван Франко, IX, 1952, 248); Ніби Діоген, Уміє він із долею мириться: Пропив кульбаку, то не жаль стремен! (Максим Рильський, Поеми, 1957, 13).
 Висадити з кульбаки — вибити з коня. Камерта висадив [Еней] з кульбаки, Ансула в ад послав по раки (Іван Котляревський, I, 1952, 260).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 392.

Коментарі (0)