в означеннях
Тлумачення, значення слова «культиватор»:

КУЛЬТИВА́ТОР, а, чол. Сільськогосподарське знаряддя для розпушування зораного ґрунту, знищення бур'янів і т. ін. Заволочивши пшеницю, Галя із подругами Катериною і Марією висівали під культиватор перегній, послід, попіл, що збирали зимою по дворах (Костянтин Гордієнко, Цвіти.., 1951, 18); Перевіряли [колгоспники] ..аж надто ревниво, пристрасно. Шукали дефектів у сівалках, плугах, записали, що один культиватор був не змащений, а в трьох боронах не вистачало зубків (Василь Минко, Вибр., 1952, 36).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 394.

Коментарі (0)