в означеннях
Тлумачення, значення слова «кум»:

КУМ 1, а, чол.; мн. куми, кумів.

1. Хрещений батько по відношенню до батьків хрещеника і до хрещеної матері; батько дитини по відношенню до хрещеного батька і хрещеної матері. Був у нього.. приятель, цилюрик, та ще й Марусин кум, вона в нього аж трьох діточок хрестила (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 82); [Ковшик:] Опишіть, будь ласка, мого кума. Коли хочете, я вам про нього таке розкажу... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 209); Жили в лугах та ярах віками. Кого не візьми — рідня: кум, сват, брат, племінник (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 369).
 Куми — кум і кума разом. — Неси ж [дитину] в хату, а я верхи Кинусь за кумами в Городище... (Тарас Шевченко, I, 1951, 314); Стрічні куми — перші зустрічні, яких запрошують бути кумами. — Ви б, Олексію Івановичу, стрічних кумів узяли, — радять йому добрі приятелі (Панас Мирний, IV, 1955, 22); Просити (кликати) в куми — запрошувати бути кумом або кумою. — Я тебе до себе в куми прошу... Чув? У куми! Бог послав мені сина. Прошу тебе охрестити (Панас Мирний, IV, 1955, 225); Хто не чув її .. пісень на весіллях та артільних святах? Хто не кликав її у куми? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 425).

2. заст. Приятель (у звертанні). — Гей, куме! — гукає Хома до Романа Блаженка. — Ходіть-но до мене персиків їсти (Олесь Гончар, III, 1959, 128).

3. нар.-поет. Епітет вовка в казках, байках. Ніхто не бачив, тільки зорі, Як ласий кум і шустрая кума Через садок попхались крадькома (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 107).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 396.

Коментарі (0)

КУМ 2, КУМ-КУМ, виг. Звуконаслідування, що означає крик жаби. Наловили [жаби] комарів, почали веселий спів: — Квок-квок! Кум-кум! (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 64).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 397.

Коментарі (0)