в означеннях
Тлумачення, значення слова «куманець»:

КУМАНЕ́ЦЬ, нця, чол. Керамічна фігурна посудина для спиртних напоїв, що використовується тепер здебільшого як прикраса. Яснопільський дячок Діонісій, вихиливши, щоправда, перед тим куманець медку, присягався, що на власні вуха чув, як у ніч під Новий рік півень тричі заспівав... (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 10); На нижніх полицях стояли тісними рядками книжки, на горішніх — безліч різних череп'яних виробів: кухлики, карафки, глечики, ведмедики та куманці, ясно помальовані або розписані візерунками українського народного орнаменту (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 256).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 397.

Коментарі (0)