КУМПА́НІЯ, ї, жін., діал. Компанія (у 1 знач.). Обличчя Софрона побіліло від хвилювання і прихованої злості на Фесюка: знали ж, кого покликати в чесну кумпанію. Тепер не обберешся лиха з ним (Михайло Стельмах, II, 1962, 112).
КУМПА́НІЯ, ї, жін., діал. Компанія (у 1 знач.). Обличчя Софрона побіліло від хвилювання і прихованої злості на Фесюка: знали ж, кого покликати в чесну кумпанію. Тепер не обберешся лиха з ним (Михайло Стельмах, II, 1962, 112).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 399.