в означеннях
Тлумачення, значення слова «купецтво»:

КУПЕ́ЦТВО, а, сер.

1. Купецький стан. Блокада в першу чергу вдарила по інтересах купецтва і по казні (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 63).

2. Збірн. до купець 1. — Треба як личить стрінути дорогих гостей! Це тобі не ярмаркове купецтво та крамарство, що в одну хату по п'ять душ влазить (Панас Мирний, III, 1954, 255); Київське купецтво вело велику торгівлю з Російською державою (Історія УРСР, I, 1953, 126).

3. заст. Заняття купця (у 1 знач.); торгівля. Сухобрус усе ходив до магазину, не кидаючи купецтва (Нечуй-Левицький, I, 1956, 374); — Я покинув купецтво, яким займалися мої батьки, і переселився з Корсуня в Царгород (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 214).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 402.

Коментарі (0)