КУРЧА́ТКО, а, сер. Зменш.-пестл. до курча. Гребе квочка на сміттячку, Курчаток скликає (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 170); Петрусь.. почав ловити курчатко, щоб подержати його в теплих долонях (Олесь Донченко, VI, 1957, 132); * У порівняннях. Бачив [Лазар].. всю її постать, малу, м'якеньку, наче курчатко з жовтим пушком (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 198).