КУ́РЧИН, а, е, розм. Прикм. до курка;
// Який
належить курці.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 414.
КУ́РЧИН, а, е, розм. Прикм. до курка;
// Який
належить курці.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 414.