КУРДЮ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до курдюк. У стравах
казахської кухні широко застосовують курдючне сало
(Технологія приготування їжі, 1957, 4);
// Який має курдюк; з
курдюком. Незграбно.. стрижені курдючні вівці
здіймали пилюгу (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 72).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 407.