в означеннях
Тлумачення, значення слова «курітися»:

КУРІ́ТИСЯ, куриться, рідко куріється, недок.

1. Те саме, що куріти 1. Чимале дворище, ще вчора з ас троєне, по-господарськи впорядковане, тепер, все покрите попелом, курілось (Панас Мирний, III, 1954, 342); Підняв недопалок. Він ще курівся (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 129); Бійці встигли вже витягти екіпаж, на якому курілася одежа (Петро Панч, Іду, 1946, 36).

2. над чим, з чого, безос. Те саме, що куритися1 2. Над хатою ледь курілось (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 304).

3. Те саме, що куритися1 3, 4. Із верб, що обступали Морозенкове подвір'я, накрапало місячне проміння і роса, а за подвір'ям легеньким відпаром курілося озерце (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 487); Тихо курілися луки, переливаючись барвами (Яків Баш, Вибр., 1948, 3); Став курівся каламутною поземкою, сніговий вихор тоскно завивав на льоду (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 356);
//  безос. На невеличкому подвір'ї.. грався холодний, гострий, як бритва, вітер, не снігом курілося, а піском і сажею (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 88).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 410.

Коментарі (0)