в означеннях
Тлумачення, значення слова «курячий»:

КУ́РЯЧИЙ, а, е.

1. Прикм. до курка і кури. Іду я та й угляділа під лопухом дванадцятеро курячих яєць (Нечуй-Левицький, III, 1956, 283); Увійдуть в спустіле село — підіймається курячий гам — солдати ловлять курей, гусей... (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 204); А скільки було потруєно та покльовано [довгоносиків] курячими дзьобами! (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 390);
//  Такий, як у курки. [Храпко:] Що, і та, тупорила, проти мене? Куди ж уже тій з її курячим мозком? (Панас Мирний, V, 1955, 163); Ображений Гунька, підводячись, курячим фальцетом заверещав (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 159).

2. у знач. ім. курячі, чих, мн. Назва ряду птахів, до якого належать кури, індики, цесарки, павичі тощо; курині.
 Курячі груди — здавлена з боків грудна клітка, що дуже видається вперед. — Ех! — одчайдушно гукнув він і навіть сорочку розпанахав на своїх курячих грудях (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 20).
Куряча сліпота: а) (Nonnea, Med.), бот. Народна назва трав'янистої рослини з жовтими квітами. Під полом лежали усякі трави і коріння: ..дурман,.. реп'яхи, куряча сліпота й багато дечого (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 189); б) мед. у розм. Хвороба очей, при якій людина погано бачить в сутінках, при ослабленому освітленні. Куряча сліпота напала й на Гриця. Спершу йому здавалось, що він запорошив очі (Спиридон Добровольський, Олов'яні солдатики, 1961, 94).
Куряча пам'ять, розм. — слаба, погана пам'ять. Женя ніяк не могла пригадати. От уже куряча пам'ять — бачити людину і не згадати, де й коли... (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 218); Хатка на курячій ніжці (лапці), фольк. — маленька вбога хатка. На ніжці курячій стояла То хатка дуже обветшала (Іван Котляревський, I, 1952, 115); Дід Лісовик подався до баби Яги. Привітався в її старій хатці на курячій лапці (Петро Козланюк, Мандрівники, 1946, 41).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 414.

Коментарі (0)