КУРУЛТА́Й, ю, чол. У деяких монгольських та тюркських народів — з'їзд, збори, концерт, а також свято, бенкет. — У 1206 р. на раді монгольської знаті (курултаї) всемонгольським ханом був проголошений Темучин (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 574).