в означеннях
Тлумачення, значення слова «курище»:

КУ́РИЩЕ, а, сер., діал. Вогнище, розкладене для обкурювання чого-небудь. — Давай-но сядьмо, Силантію, он там біля залишеного козаками курища від комарів, бо кляте зілля заїдає зовсім (Іван Ле, Побратими, 1954, 27); Декілька ночей усією бригадою рятували буряки від дальших ушкоджень. Розводили.. курища з кізяка, що впередсвіт густим димом обволікали плантації. (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 287);  * Образно. Їм і язиками не хотілось повертати, — навіть для підтримання свого димного сектантського курища. І воно поволі дотлівало (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 287).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 408.

Коментарі (0)

КУРИ́ЩЕ а, сер.

1. Велика курява. Спершу в курищі, видно було, маячило щось чорне, а чимдалі, то все більше і більше скривався віз з очей Свиридових (Панас Мирний, I, 1954, 281). Куріти

2. Те саме, що імла.  * У порівняннях. А там знизу, з лук Пслових, білим курищем здіймається туман (Панас Мирний, IV, 1955, 168).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 408.

Коментарі (0)