в означеннях
Тлумачення, значення слова «кусень»:

КУ́СЕНЬ, сня, чол., розм.

1. Те саме, що кусок 1, 2. Щохвилі кусень грубий глини й вапна із стелі спадає (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 458); — Огірок дай, та не жовтяк, а тверденький, і хліба кусень вріж (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 89); Січкар.. впаковував у мішки з зерном кусні добре просоленого сала і, посвистуючи, спокійно їхав широким шляхом (Михайло Стельмах, II, 1962, 36); Давно минули ті часи, коли він був ватажком зграї. Тоді він завжди мав найкращий кусень (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 252); Він жив аж геть на другім кінці нашого села, що все-таки становило добрий кусень дороги, бо село наше велике та довге (Іван Франко, IV, 1950, 463); Василь купив у нього прадідівську хатину та ще й кусень городу біля хати (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 69); Най доля дасть у щасті кращий кусень (Платон Воронько, Казка.., 1957, 73).
Кусень хліба — те саме, що Кусок хліба (див. кусок). — Вивчиться, матиме якийсь кусень хліба, — а це не кожному щастить... (Спиридон Добровольський, Олов'яні солдатики, 1961, 27).

2. Одиниця чого-небудь, порізаного на частини. За плечима клунок солі, в руках плетена рогозяна валізка, в якій кусень мила, трохи синьки та інші дрібні покупки (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 34);
//  Відріз тканини.  * У порівняннях. Лопасті люто вдаряли об воду, і білясті вали крутилися в зеленій глибині, немов кусень густого полотна на валку ткацького верстата (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 288).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 415.

Коментарі (0)