КУСТА́РНИЦТВО, а, сер.
1. Кустарний промисел, заняття кустаря. Пам'ятаєте, в «Історії ВКП(б)» так просто й сказано: «Робітники змушені були займатися кустарництвом, виробленням запальничок, мішочництвом» (Юрій Яновський, II, 1954, 16).
2. перен. Робота, що ведеться неорганізовано, примітивно. «Економісти» виправдували кустарництво, дрібний практицизм і роз'єднаність місцевих організацій (Ленін, Коротка біографія, 1955, 52).