в означеннях
Тлумачення, значення слова «кутати»:

КУ́ТАТИ, аю, аєш, недок., перех. Старанно загортати, одягати в що-небудь тепле. Бачив я.. як мати неодмовна Хворую дитину, Пригортаючи до серця, Кутала в ряднину (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 55); Я садовлю її в сани, наче пакую дороге скло, кутаю ноги (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 254); Знайомий стукіт у двері. — Ввійдіть, — гукає вчителька, щільно кутаючи плечі в пухову хустку (Олесь Донченко, VI, 1957, 419);
//  Надто тепло одягати. Батько й мати цілий день на роботі, бабця теж, а глуха тітка тільки те й робить, що заставляє їсти та кутає його немилосердно і тягне на вулицю (Василь Кучер, Голод, 1961, 39); Плечі покриті сірою пуховою хустиною — здоров'я в неї слабеньке, мати її завжди кутала (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 545);  * Образно. Гасне день, злітає вечір, Вечір озеро цілує, Кута землю в темні шати І тумани розстила (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 44); Насувалася ніч. Вона кутала далеке місто й бадьорила нас новими надіями (Григорій Епік, Тв., 1958, 380);
//  перен. Щільно, густо вкривати (туманом, імлою тощо). Все кутав туман (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 259).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 418.

Коментарі (0)