в означеннях
Тлумачення, значення слова «куточок»:

КУТО́ЧОК, чка, чол. Зменш.-пестл. до куток. У куточку коло дверей стояла бабуся, боса, в керсетині порваній (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 56); Сизокрилими голубками У куточках на вустах їй спурхнуло щось усмішками (Павло Тичина, I, 1957, 18); Вона злізла з дивана, підійшла до свого куточка і взяла на руки Хому (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 54); І знову на небо [думка], бо на землі горе, Бо на їй, широкій, куточка нема Тому, хто все знає (Тарас Шевченко, I, 1951, 26); Маленька цяточка на землі, далеко не райський куточок, чорні весняні бурі, овечі кошари та молочай, а душа його [Дорошенка] звідусіль поривалася саме сюди (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 152); Інша думка вже зринає, народжується в куточку серця: «А що коли Павлик і справді не винуватий?» (Олесь Донченко, VI, 1957, 53); Правда, і в сій новій науці життя все ще зоставався якийсь таємний куточок (Леся Українка, III, 1952, 663); З шкури тюленя він обов'язково зробить чучело і віддасть його до шкільного куточка живої природи (Іван Багмут, Щасливий день.., 1959, 119).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 419.

Коментарі (0)