в означеннях
Тлумачення, значення слова «квапливий»:

КВАПЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Який поспішає, хапається; поспішливий, хапливий. Трясеться на ветхому возі Дівча вісімнадцяти літ. Таке невеличке, квапливе, Рухливе і бистре на річ (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 69); Квапливий людський натовп.

2. Який робиться, відбувається, виконується з поспіхом, хапливо; поспішний. Він уже підходив до будинку головного інженера, коли раптом почув позаду квапливі кроки (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 196); Ярослав закінчував свою важку й квапливу роботу (Павло Загребельний, Диво, 1968, 246); Коли у людини висока температура, її мова стає квапливою, плутаною (Вітчизна, 12, 1963, 181).

3. рідко. Схильний до чого-небудь. Чоловік квапливий тілько до злого, лихого (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 129.

Коментарі (0)