в означеннях
Тлумачення, значення слова «кварта»:

КВА́РТА, и, жін.

1. Міра рідких і сипких тіл (звичайно трохи більша за літр). [Виборний:] Випили по одній, по другій, по третій.. та вишнівки з кварту укутали (Іван Котляревський, II, 1953, 10); Молодая встала, Взяла кварту оковити Та й почастувала Сердешного невольника (Тарас Шевченко, II, 1953, 188); — То він, ще й не втершися, ..схопив глечик і видудлив із нього, мабуть, із кварту (Андрій Головко, II, 1957, 44); Рідкі речовини — воду, молоко, гас, горілку — міряли квартами (кварта дорівнювала двом пляшкам) (Народна творчість та етнографія, 2, 1967, 62).

2. розм. Те саме, що кухоль 1. Микола вхопив кварту й пожбурив нею на шинкаря (Нечуй-Левицький, II, 1956, 260); Він.. зачепив кожухом мідну кварту на ослоні, й вона з брязкотом покотилася по підлозі (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 276).

3. муз. Четвертий ступінь у діатонічній гамі. В розпізнаванні часу виникання тої [тієї] чи іншої обрядової мелодії на допомогу історії знову приходять ті самі типові ознаки..: кварти, квінти й октави (Історія української музики, 1922, 52); У розділі пальцевої техніки Л. Ревуцький з великою винахідливістю вживає свої улюблені комбінації подвійних нот: терції, кварти, квінти (Мистецтво, 1, 1969, 24).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 129.

Коментарі (1)