в означеннях
Тлумачення, значення слова «квартирувати»:

КВАРТИРУВА́ТИ, ую, уєш, недок.

1. розм. Жити, мешкати в найманій квартирі. Мати згодом переїхала на село до брата, а Філько пішов квартирувати до того двірника, що мав опікуватись ним (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 48); — Будьмо знайомі. Дмитро Кутень, ваш колега — агроном.. Ось уже три місяці квартирую в Маланки (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 97).

2. Стояти на квартирах (про військо). З тих пір як радянські війська почали наближатись до Дніпра, німці в будинку вже не квартирували (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 5).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 130.

Коментарі (0)