в означеннях
Тлумачення, значення слова «квас»:

КВАС, у, чол.

1. Кислуватий напій, який готують із житнього хліба або житнього борошна з солодом. На те квас, щоб його пити (Номис, 1864, № 5858); Він танцюватиме з найкращими панянками воєводства, питиме не квас, а запашні іспанські вина (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 4);
//  Напій із фруктів, ягід або меду. Була і вишнівка, і тернівка, і дулівка; ..та був і грушевий квас (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 241); Він з жадібністю пив холодний, в міру кислий яблучний квас (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 49);
//  Кислий настій із буряків, якого вживають до борщу. В борщі була сама за себе бутвина та квас (Нечуй-Левицький, II, 1956, 208).
Шевський квас — розчин дубильної речовини для вичинювання шкур. — Маріє, чого це ти стала така жовта, неначе три дні в шевському квасу мокла? — спитав Мина (Нечуй-Левицький, II, 1956, 120).
Часом з квасом, порою з водою — буває й добре, буває й погано; усяк буває. — Значить, тобі добре! За селом байдуже? — Всього буває. Часом — з квасом, порою — з водою... (Панас Мирний, III, 1954, 103).

2. розм., рідко. Те саме, що кислота. Звільна трупи їх [морських істот] продираються крізь щораз густіші і багатші в кислород [на кисень] та вуглевий [вугільний] квас верстви [води], розкладаються (Іван Франко, II, 1950, 338).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 131.

Коментарі (0)