КВАСНІ́ТИ, іє, недок., розм., рідко. Те саме, що
киснути.
♦ Губи квасніють у кого — хтось виявляє
незадоволення. — А тепер — гайда додому. — Радість одразу
наче вітром здмухнуло, серце моє падає в холод, а губи
квасніють (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 111).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 131.