в означеннях
Тлумачення, значення слова «квасоля»:

КВАСО́ЛЯ, і, жін.

1. Городня трав'яниста однорічна рослина родини бобових, що має в стручках овальні зерна. Із-за тину Вилась квасоля по тичині (Тарас Шевченко, II, 1953, 164); За коморою низенький тин, зарослий гарбузинням і квасолею (Степан Васильченко, III, 1960, 148); Орисі важко було перегинатися, але вона все ж таки дістала кущик квасолі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 454).

2. збірн. Плоди (овальні зерна) цієї рослини, які вживають для їжі. — Чи квасолі, чи гороху треба буде — беріть, скільки схочете (Панас Мирний, III, 1954, 31); Пиріг з квасолею дуже смачний і м'який (Юрій Яновський, II, 1958, 184); Плід у квасолі — біб, у поперечному перерізі округлий або сплющений (Овочівництво, 1956, 362).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 132.

Коментарі (0)