в означеннях
Тлумачення, значення слова «квінта»:

КВІ́НТА, и, жін., муз.

1. П'ятий ступінь від даного в діатонічній гамі. Характеристика турків подається в опері [«Запорожець за Дунаєм»] в умовно-орієнтальному.. плані: пусті квінти в басі, коротка мелодична фраза (Українська класична опера, 1957, 137);
//  Інтервал між даним ступенем і п'ятим від нього в діатонічній гамі. Мелодійна лінія думи переважно спадаючого характеру: вгору вона йде скоками, що сягають до інтервала квінти (Історія української музики, 1922, 69).

2. Перша струна скрипки (мі) та деяких інших музичних інструментів, що дає найвищий тон.
Ніс на квінту повісити — зажуритися. Американські реакціонери повісили ніс на квінту (Юрій Смолич, VI, 1959, 392).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 134.

Коментарі (0)