в означеннях
Тлумачення, значення слова «квітчастий»:

КВІТЧА́СТИЙ, а, е.

1. Укритий квітами. Дітей маленьких двоє.. по квітчастих Лугах підгірських.. Ішли з села (Іван Франко, X, 1954, 49); Швидко, швидко летить поїзд!.. Високі гори, квітчасті долини, швидкі річки — все так швидко повстає і зникає (Леся Українка, III, 1952, 521); А тепер степи квітчасті Сонце залило, Син землі у сонці-щасті Підніма чоло (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 39);
//  Який зображує квіти, зелень. Вікна були обкладені квітчастою мозаїкою (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 15); В своєму легкому платті, з квітчастими візерунками, вона була подібна до красивої пташки (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 100).

2. Різного кольору; різнобарвний. З-за рогу квітчастим гуртом виткнулися дівчата (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 247);
//  Пістрявий, строкатий. Дітвора біля нього крутилась — червоні фези, квітчасті халати, аж в очах рябіло (Михайло Коцюбинський, II, 1956, 159).

3. перен. Дуже прикрашений; примхливий, пишний (про мову, слова тощо). Квітчастою мовою він від усього дворянства дякував земців [земцям] за ту честь, якою вітали їх (Панас Мирний, III, 1954, 289).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 137.

Коментарі (0)