в означеннях
Тлумачення, значення слова «квітниця»:

КВІТНИ́ЦЯ, і, жін.

1. Муха зеленувато-бронзового кольору, що завдає шкоди сільськогосподарським рослинам. Є ще муха, що називається квітницею. Живиться вона квітковим медом, перелітаючи з квіток петрушки на моркву, а з моркви — на болиголов тощо (Шкідники поля, городу та саду, 1949, 35).

2. розм., рідко. Те саме, що квітник 1. — Мені в дівчини краще, ніж у княгині, мені в цій квітниці краще, ніж цариці (Леся Українка, III, 1952, 493).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 136.

Коментарі (0)