КВІТНИКА́РКА, и, жін.
1. Жіночий рід до квітникар. Цей талант квітникарки відкрився в Ліни несподівано після переїзду сюди з суворих північних країв (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 165).
2. Те саме, що квіткарка. Квітникарки струшували букетами просто перед обличчям жаданих покупців (Юрій Смолич, II, 1958, 113); Француз затримав свою машину біля одної з квітникарок, взяв у неї букетик синіх.. фіалок (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 42).