в означеннях
Тлумачення, значення слова «квоктати»:

КВОКТА́ТИ, квокчу, квокчеш, недок.

1. Видавати звуки квок-квок (про курей та деяких інших птахів). Під тином Півень, біля хати, Знічев'я смітник розгрібав І квокчучи там дещицю клював (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 102); Квочка квоктала десь поблизу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 217); Стрибають, циркають і квокчуть між кущами Дрозди (Максим Рильський, Поеми, 1957, 221);
//  перен., розм. Видавати звуки, схожі на квок-квок. Налапавши білих, — раптово кидались на них, і тоді в степах довго квоктали кулемети, важко кашляли гармати та в'їдливо цінькали кулі (Григорій Епік, Тв., 1958, 377).

2. перен., ірон., розм. Нерозбірно говорити, воркотати, бурчати. Біля Луківни ляскотіла лише Крихточка та журно квоктала Килина Макарівна (Яків Баш, Надія, 1960, 123); Я йду тинятися скверами, прислухаюся, як огрядні.. мами квокчуть коло дітвори (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 21).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 137.

Коментарі (0)