в означеннях
Тлумачення, значення слова «кволитися»:

КВО́ЛИТИСЯ, люся, лишся, недок., розм.

1. Почувати себе недужим, хворим; нездужати. — В мене син чогось кволиться. Жаліється на голову усе (Марко Вовчок, Вибр., 1946, 169); Вона боязко, турботно придивлялася до Зінька — як йому: чи легшає? Чи видужує? А він усе кволився, все нидів (Борис Грінченко, II, 1963, 488); — Скільки й пам'ятаю, значить, — нема ладу в моїй спині, з самого дитинства кволюся... (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 52).

2. Скаржитися (на біль, утому). — Ох! як я наморилася, — кволилася Пріська (Панас Мирний, III, 1954, 52); Почав кволитись, що в боку болить (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 110);
//  Жалібно стогнати; квилити. Цілу ніч кволився, квиснув Лаврик, — ще один зубик прорізувався (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 254).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 138.

Коментарі (0)