в означеннях
Тлумачення, значення слова «кидь»:

КИДЬ 1, і, жін., розм. Відстань, на яку можна що-небудь кинути. А він був од мене не більше, як на одну кидь (Словник Грінченка); Врізався корабель у піщану косу на одну кидь од берега.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 148.

Коментарі (0)

КИДЬ 2, виг. Уживається як присудок для вираження однократної дії за знач. кидати 1. Ухопив та кидь його об землю! (Словник Грінченка); Замітає чернець і на Петра прямо кидь сміття, кидь! (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 142).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 148.

Коментарі (0)