в означеннях
Тлумачення, значення слова «кинджал»:

КИНДЖА́Л, а, чол. Холодна зброя у вигляді гострого з обох боків клинка, що звужується до кінця. Понад ліжком на стіні висіли шаблі, ятагани, кинджали, рушниці, гвинтівки (Олекса Стороженко, I, 1957, 234); Козаки На конях жваво басували, Кинджали з піхов доставали (Павло Грабовський, II, 1959, 247); Карпо миттю підстрибнув й спритно вхопив ту руку, в якій уже був кривий турецький кинджал (Іван Ле, Наливайко, 1957, 300).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 149.

Коментарі (1)