КИШЕ́НЯ, і, жін.
1. Частина одягу (штанів, пальта,
піджака, плаття тощо) у формі мішечка для дрібних
речей і грошей. У туркені у кишені Таляри, дукати
(Тарас Шевченко, I, 1951, 200); — Ось до тебе лист!.. — сказав
Павло, добуваючи з бокової кишені листа (Леся Українка, III,
1952, 583); Блаженко та Козаков одразу взялися
старанно перев'язувати Черниша, розриваючи свої
засмальцьовані пакети, які тижнями носили в кишенях,
зберігаючи для себе (Олесь Гончар, III, 1959, 141); * Образно.
Сачко — одвертий шахрай, він свідомо грабує народ,
запускаючи свою руку в державну кишеню (Радянське літературознавство,
3, 1958, 34).
♦ Вивертати (вивернути) кишені див. вивертати;
Витрушувати (витрусити) кишені див. витрушувати; Вітер
свище (свистів, гуде) у кишенях див. вітер; Зазирати в
кишеню (до кишені) див. зазирати; Класти (покласти,
прибирати, прибрати) до своєї кишені (собі в кишеню) —
привласнювати (про чужі гроші); Набивати (набити,
напихати і т. ін.) кишені (кишеню) — багатіти,
наживатися. Занедбали сини Рідну мовоньку, Не туди бо
вони гнуть головоньку, На пожитки густі Позіхаючи,
Та кишені товсті Напихаючи (Павло Грабовський, I, 1959, 112);
Чужою працею.. не штука набивати собі кишені
(Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 236); Наставляй кишеню,
ірон. — не чекай чогось, не розраховуй на щось. [Антон:]
Поїде вона з тобою в глухі ліси, на річку..
слухати жаб'ячі концерти? Наставляй кишеню! (Любомир Дмитерко,
Дівоча доля, 1960, 12); Не лізти (не лазити, не полізти)
за словом (по слово) до кишені (в кишеню) — бути
метким, дотепним у розмові, жвавим на язик. Вогонь —
не дівка. За словом до кишені не полізе (Микола Руденко, Остання
шабля, 1959, 46); Язик маєш гострий, по слово до
кишені не лізеш (Ігор Муратов, Свіже повітря.., 1962, 28); Повна
(набита і т. ін.) кишеня в кого — багато грошей у
кого-небудь; Порожня (бідна) кишеня в кого — немає або
дуже мало грошей у кого-небудь. В молодого господаря
порожня кишеня й комора (Нечуй-Левицький, III, 1956, 104);
Трусити кишені див. трусити; У кишені гуде див.
гудіти.
2. перен., розм. Матеріальний достаток, гроші.
Єдине, що могло зарадити вступникові, — це запрошення
Башкуєва в репетитори. Так декотрі батьки й робили,
яким дозволяла кишеня (Спиридон Добровольський, Олов'яні солдатики, 1961,
23).
♦ Бити по кишені див. бити; Жити не по кишені див.
жити; [Не] видержить (витримає) кишеня — [не]
вистачить коштів на що-небудь. Дуже б нам цікаво дістати
од Вас оповідання про артистів, це якраз підходить до
нашого збірника, та 12 аркушів трохи страшно, не
видержить кишеня (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 237); Не з чиєю
кишенею — дуже дорого.
3. Окреме відділення в портфелі, валізі тощо.