в означеннях
Тлумачення, значення слова «кишка»:

КИ́ШКА, и, жін.

1. Еластична трубка, що в частиною травного тракту людини або тварини. Лікар нічого страшного не знайшов у мене, хоч я гадав собі, що у мене рак або які рани на кишках (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 269); Нижній кінець товстої кишки, що лежить у порожнині таза, називається прямою кишкою (Анатомія і фізіологія людини, 8 кл., 1957, 95).
Дванадцятипала кишка див. дванадцятипалий; Сліпа кишка див. сліпий.
Вимотувати (вимотати) [всі] кишки див. вимотувати; Випустити кишки див. випускати; Кишка тонка (коротка) — не вистачає (не вистачило) сил, здібностей і т. ін. для чого-небудь. — Гітлер, бач, думав одним махом загарбати Радянський Союз. Аж воно кишка тонка (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 199); Кишки грають марш в кого — хтось дуже голодний; Кишки рвати (порвати і т. ін.) [зі (зо, від) сміху (від реготу)] — сміятися до знемоги, знесилення. А старший боярин, пан Пістряк, кишки рве зо сміху та біга по селу, та збира свій поїзд, щоб швидше на посаг молодих садовити (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 217); Хлоп'ята одповідають: «Ох, КОМІК цей Цюпа, просто кишки можна порвати!» (Юрій Яновський, I, 1954, 52).

2. тільки мн., анат. Те саме, що кишечник.
Заворот кишок див. заворот.

3. Вид ковбаси, начиненої кашею з кров'ю. Він поклав на стіл дві булки та шмат гречаної кишки з кров'ю (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 379).

4. Гумова або брезентова трубка чи рукав для подавання води; шланг. По той бік шахти вже лилася з кишки вода (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 161); Жінка в клейончатому фартусі готувалась поливати молоді насадження і тягла довгу брезентову кишку з нанизаними дерев'яними чотирикутниками (Олесь Донченко, VI, 1957, 347).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 157.

Коментарі (0)