в означеннях
Тлумачення, значення слова «кислиця»:

КИСЛИ́ЦЯ, і, жін.

1. Дика яблуня з дрібними, дуже кислими плодами. Червонуваті небілені окола хатів ледве було видно за старими сливами та кислицями (Нечуй-Левицький, II, 1956, 389); Давно обсипався цвіт з груш і кислиць, і тепер на деревах повільно наливалися соком маленькі плоди (Олесь Донченко, IV, 1957, 115).

2. Дрібний плід цієї яблуні. Подивився, мов кислицю з'їв (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 280); Він.. кидався і на мочені кислиці, і на калені горіхи (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 476); В козубі торохкотіли ще зовсім зелені кислиці, лісові яблучка, щойно назбирані в лісі (Олександр Ільченко, Козацькому роду... 1958, 472).
Кислиці розводити — плакати жаліючись; скиглити, хникати. — У твої роки я на заводі працював по десять годин. А ти? Не розводь кислиці! — Віктор тер очі, схлипував (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 28).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 153.

Коментарі (0)