в означеннях
Тлумачення, значення слова «кислий»:

КИ́СЛИЙ, а, е.

1. Який має своєрідний гострий смак, схожий на смак оцту, лимона тощо. Чорний терен красувавсь з-під зеленого листу, а покоштував [покуштував], такий-то вже кислий прийшовся! (Марко Вовчок, VI, 1956, 223); Він з жадібністю пив холодний, в міру кислий яблучний квас (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 49);
//  у знач. ім. кисле, лого, сер. Що-небудь кисле.

2. Який утворився внаслідок бродіння. За нею йшов міцний запах маринованого оцту або кислого молока (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 248); Жінки розставляють на майдані столи з білими мережаними скатертями, ставлять борщ, хліб, картоплю, молоко — кисле й солодке (Олександр Довженко, I, 1958, 191);
//  Який виділяють бродильні речовини: прокислий (про запах). Кислий дух поту і рощини.. міцно заліг у пекарні (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 58); Ляда в чулан [у комірку] одчинилася, і звідти тхнуло тяжким, кислим духом (Степан Васильченко, II, 1959, 17).

3. перен. Незадоволений, пригнічений, похмурий, сумний. Руське прислів'я каже: «Не робися солодким, бо тебе злижуть; не робися кислим, бо тебе обплюють» (Іван Франко, I, 1955, 29); — Чого ти такий кислий, Яремо? — спитала зразу Надія Василівна, помітивши пригнічений стан свого сусіда (Олександр Копиленко, II, 1961, 526);
//  Який виражає незадоволення, пригніченість, нудьгу, сум (про обличчя, настрій, голос і т. ін.). Гануш зробив кислу гримасу (Нечуй-Левицький, III, 1956, 218); — Якове, ти міг би затопити в грубці,.. — почувся з ліжка кислий жінчин голос (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 434); Цей спів пройняв мене бадьорим натхненням, і мій кислий настрій зник (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 115).

4. Який містить кислоту або вказує на наявність кислоти. Реакція ґрунтового розчину може бути кисла, лужна або нейтральна (Добрива та їх використання, 1956, 23).
Кислі ґрунти — ґрунти, у яких є вільні й увібрані йони водню та алюмінію. На Поліссі переважають кислі дерново-підзолисті ґрунти (Колгоспник України, 9, 1956, 22); Кисла сіль — сіль, що містить водень, здатний заміщуватися металом. Кислим називається фіксаж, до складу якого введена кисла сіль або слабка кислота (Довідник фотолюбителя, 1959, 140).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 153.

Коментарі (0)