Словник української мови

КИСНЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до кисень. Експериментально доведено, що тварини різних класів по-різному переносять кисневе голодування (Фізіологічний журнал, VI, 2, 1960, 155);
//  Який ґрунтується на використанні кисню. Металурги все більше застосовують кисневе дуття при виплавці сталей (Наука і життя, 2, 1957, 18); Чим раніше застосовується киснева терапія, тим більший її лікувальний успіх (Наука і життя, 6, 1959, 26);
//  Признач. для зберігання кисню. З метою інтенсифікації сталеплавильних процесів розширяються кисневі станції на заводах «Азовсталь» і «Запоріжсталь» (Наука і життя, 5, 1956, 5).
▲ Киснева подушка — медичний прилад для вдихання кисню. Давала [лікарка] дихати з кисневої подушки, впорскувала камфору, пантопон, — робила все, ..і Свиридон не вмер (Юрій Яновський, II, 1958, 418).